Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (21)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Сап'яненко О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
1.

Сап'яненко О. О. 
Вплив бактерицидної нанодисперсної добавки Ag/SiO2 на структуру та властивості мікроволокнистих поліпропіленових матеріалі [Електронний ресурс] / О. О. Сап'яненко, Л. С. Дзюбенко, П. П. Горбик, М. В. Цебренко, І. А. Мельник // Поверхность. - 2012. - Вып. 4. - С. 219-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2012_4_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 361.697 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Дзюбенко Л. С. 
Вплив вуглецьвмісної магнітної нанодисперсної добавки на структуру та електрофізичні властивості композитних монониток на основі поліпропілену [Електронний ресурс] / Л. С. Дзюбенко, П. П. Горбик, О. О. Сап'яненко, Н. М. Резанова // Поверхня. - 2021. - Вип. 13. - С. 197-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2021_13_17
Одержано композитні мононитки на основі поліпропілену (ПП) і залізовмісної волокнистої вуглецевої нанодисперсної добавки зі співвідношенням компонентів Fe/C, рівним 50/50. Вміст добавки складав 5,0 % мас. Суміш ізотактичного ПП і добавки гомогенізували в розплаві за допомогою лабораторного одношнекового екструдера. Температура по зонах екструдера складала 230 - 250 <^>oC. Стренги приймали у ванну з водою та піддавали ножовому гранулюванню. Гранули сушили на повітрі впродовж 5 год за кімнатної температури, а потім - у термовакуумній шафі за 80 +- 5 <^>oC упродовж 3 год. Із гранул на лабораторному стенді за 190 <^>oC одержували мононитку товщиною 1 мм. Із цієї мононитки формували мононитки з різними значеннями величин фільєрного витягування (<$EPHI>в, %). <$EPHI>в монониток складала 300 і 500 %. Сформовані мононитки піддавали термоорієнтаційному витягуванню за 150 <^>oC. Нитки з <$EPHI>в, рівною 300 %, витягували до кратності витяжки <$Elambda>, що дорівнює 6, а нитки з <$EPHI>в = 500 %, - до <$E lambda~=~4>. Для композитної нитки термоорієнтаційне витягування вдалось здійснити до такої ж кратності, що і для мононитки з вихідного ПП. Проте в процесі формування та термоорієнтаційного витягування композитної нитки спостерігалося більше обривань у порівнянні з ниткою з вихідного ПП. Дослідження структури методом СЕМ виявило мікрофібрилярну структуру композитної нитки. Оптична мікроскопія показала певну нерівномірність розподілу частинок добавки в поліпропіленовій матриці, що може призводити до нерівномірного розподілу напружень за прикладання навантаження. Виявлено, що для композитної мононитки електропровідність за даного вмісту добавки відсутня. Дійсна <$E epsilon prime> та уявна <$E epsilon symbol Т> складові комплексної діелектричної проникності на частоті 9 ГГц складають 2,1 і 0,2 відповідно. Встановлено, що вихідна, невитягнена, композитна мононитка має задовільні магнітні властивості (<$Esigma sub s~=~0,5> Гс-см<^>3/г, Hc~=~695> Е). Дійсна <$E mu prime> та уявна <$E mu symbol Т> складові комплексної магнітної проникності мають значення 1,1 і 0,02 відповідно.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.82 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського